Маріанський жолоб або Маріанська западина — океанічний жолоб на заході Тихого океану, найглибоководніший серед відомих водних географічних об’єктів.
Відкрила Маріанський жолоб 1875 року британська експедиція на судні «Челленджер». Рекордні дані про глибину отримано англійським судном «Челленджер» 1951 року. Відповідно до звіту, було зафіксовано глибину 10 863 м. За результатами вимірювань, здійснених 1957 року під час 25-го рейсу радянського НДС «Витязь», найбільша глибина жолоба становила 11 022 м. Дослідження 1995 року показали, що вона становить близько 10 920 м.
Жолоб простягнувся вздовж Маріанських островів на 1500 км, має V-подібний профіль, круті схили (7—9°), плоске дно шириною 1—5 км, яке поділено порогами на кілька замкнутих дисперсій. Тиск води біля дна сягає 108,6 МПа, що більш, ніж у 1000 разів перевищує нормальний атмосферний тиск на рівні Світового океану. Жолоб розташовується на межі двох тектонічних плит, у зоні розлому, де Тихоокеанська плита занурюється під Маріанську плиту.
Перше занурення людини до дна Маріанського жолобу було здійснено 23 січня 1960 року, лейтенантом ВМС США й океанологом Доном Волшем і дослідником Жаком Пікаром на батискафі «Трієст». Прилади зафіксували рекордну глибину — 11 521 м (скоригована цифра — 10 911 м). На дні дослідники несподівано зустріли пласких риб розміром до 30 см, схожих на камбалу.
Японський зонд Kaikō, який було спущено в район найбільшої глибини жолобу 24 березня 1997 року, зафіксував глибину 10 911,4 м.
31 травня 2009 року роботизований підводний апарат Nereus досяг дна Маріанської западини після занурення на глибину 10 902 метри. Апарат відзняв відео, зробив декілька фотографій, а також зібрав зразки відкладень на дні. Ці відкладення становлять значний інтерес для геологів, оскільки западина розташована на стику тектонічних плит.
У березні 2012 року Джеймс Кемерон продемонстрував публіці батискаф власної конструкції й оголосив про плани особисто опуститися на дно Маріанської западини в рамках проєкту Deepsea Challenger.
26 березня 2012 року Джеймс Кемерон став третьою людиною в історії, яка досягла найглибшої точки світового океану — дна Маріанської западини — на одномісному апараті Deepsea Challenger, обладнаному всім необхідним для фото та відео зйомки, кінозйомка велася в форматі 3D, для цього батискаф було оснащено особливим світловим обладнанням. Кемерон дістався до «Безодні Челленджера» — ділянки западини на глибині 10 898 метрів. Кемерон узяв зразки порід, живих організмів і зробив кінозйомку, застосовуючи 3D-камери. Зняті ним кадри стануть підґрунтям науково-документального фільму каналу «National Geographic Channel».
20 квітня 2016 року Національне управління океанічних і атмосферних досліджень розпочало експедицію щодо вивчення Маріанського жолобу з наукового судна «Океанос Експлорер» (англ. Okeanos Explorer) за допомогою дистанційно керованих камер, які транслюють зображення в режимі онлайн. Експедиція триватиме до 10 липня.
28 квітня 2019 року Віктор Весково здійснив новий рекордний спуск до 10 928 метрів. Він пірнав чотири рази між 28 квітня та 5 травня 2019 року, ставши першою людиною, яка неодноразово занурювалась у Безодню Челленджера.
Між 7 і 25 червня 2020 року Віктор Весково ще неодноразово занюрювався на дно океану. Разом з ним були інші люди. Вони використовували підводний апарат DSV Limiting Factor від компанії Triton Submarines.
В 2023 році, як повідомив ресурс Sky News, у водах Тихого океану на глибині 8900 метрів в Маріанській западині дослідники знайшли невідомий науці вірус, який отримав назву vB_HmeY_H4907.
10 цікавих фактів про Маріанської западини
Протягом дуже тривалого періоду часу вважалося, що в цій області немає ніякого життя, тому як тиск не дозволяє там виживати нікому.
Життя в жолобі і цікаві факти:
- Нещодавно з’явилися факти про те, що у водах западини знаходяться величезні амеби. Це одноклітинні істоти діаметром 10 см, покриті спеціальною плівкою, яка дуже стійка до тиску, й не руйнується. Харчуються ці одноклітинні тим, що потрапило на дно Маріанської западини.
- Вважається, що це місце містить величезну кількість уламків трупів морських істот і риб.
- Крім того, неподалік від западини були знайдені молюски з дуже незвичайним складом мушлі, яка не руйнуються під таким високим тиском. До цього вважалося, що молюски в мушлях, у твердому панцирі, там існувати не можуть, з-за високого тиску.
- Найцікавіше, що організми, які мешкають в жолобі, інертні по відношенню до важких металів і деяких кислот. Ці реактиви їх просто не беруть, незважаючи на те, що більшість живих організмів від впливу цих речовин вмирають.
- Восьминоги і молюски перетворюють сірководень, що виділяється в жолобі, у спеціальний білок. Це дозволяє їм не гинути в таких агресивних умовах. При цьому дерево і скло руйнується при тиску в жолобі.
- Крім того, на глибині 4000 м від поверхні моря, живуть самі найдавніші риби. Вони практично всі сліпі, бо як на таку глибину не проникає сонячне світло і практично нічого не видно.
- Живі організми мають дуже товстими шкірними покривами, і покриті своєрідною лускою, яка суттєво відрізняється від звичайних морських риб. Тому що поверхня шкіри риби повинна витримати це сильний тиск, яке знаходиться всередині Маріанської западини.
- Навколо Маріанського жолоба існує безліч оповідань, причому досить страшних. Одна з експедицій, яка вирішила дослідити западину, опускала на дно трос з обладнанням, почула жахливий скрегіт і побоявшись за обладнання, підняла його вгору. Виявила, що на тросі діаметром 20 см є істотні пошкодження, він наполовину перерізаний, ніби пилкою. Саме тому виникли розмови про те, що там мешкають істоти, подібні міфічних чудовиськ. Насправді на даний момент більше немає ніяких доказів того, що в Маріанській западині дійсно мешкають страшні чудовиська, які відрізняються своїм зовнішнім виглядом і нагадують древніх риб і страшних істот.
- Так глибоко не живуть ні акули, ні всім відомі морські риби, з яких ми зазвичай готуємо їжу. Бо всі ці риби мають зором і мешкають неглибоко в море. Навіть самий величезний кит не запливає глибше ніж на 1000 м. Тому всі інші риби, живі істоти, які знаходяться поблизу западини, що суттєво відрізняються від стандартних риб своїм тулубом, а також деякими особливостями.
-
У цьому місці виявлені дивні восьминоги, у яких немає рук, все тіло нагадує собою величезну спідницю. Будова обумовлено тим, що в подібних умовах необхідно пересуватися і чинити опір високого тиску. Саме тому восьминіг має таку своєрідну форму. Крім цього, практично всі мешканці жолоби покриті дуже щільною шкірою, яка чинить опір настільки високому тиску й не руйнується.