Гляціологія (від лат. glacies — лід і …логія) — кригознавство. У широкому значенні — наука про форми, склад, будову та властивості криги в повітрі, на земній поверхні (льодовики, сніговий покрив та ін.) та під землею, їх поширення й процеси, що відбуваються в них (в атмосфері, гідросфері і літосфері). Як самостійна область знань сформувалася наприкінці 18 — початку 19 ст. Синонім загального льодознавства.
У вузькому значенні — наука про льодовики, що вивчає умови й особливості їх походження, існування й розвиток, а також склад, будову, фізичні властивості і взаємодію з географічним середовищем. Гляціологія тісно пов’язана з фізикою, широко користується методами кліматології, геології й фізичної географії. В льодовиках Землі укладено 27-29 млн км3 води. Вивчення льодовиків дозволяє більш раціонально використовувати водні ресурси річок льодовикового живлення, допомагає запобігати катастрофам, що пов’язані з динамікою льодовиків (селі, повені й ін.), враховувати їх при проектуванні гірничих підприємств. Перші дослідження з гляціології проведені в Альпах у XVIII ст. Сьогодні гляціологічні дослідження проводять спеціалізовані установи в ряді країн світу — Швейцарії, США, Канаді, Італії, Франції, Великої Британії, Японії, Аргентині, Росії й т. д. Міжнародні наукові зв’язки та координацію здійснює Міжнародна комісія снігу й льоду геодезичного й геофізичного союзу.
Отже, гляціолог – це фахівець, який вивчає лід. Оскільки в гляціології є кілька напрямків (робота з льодовиками, лавинознавство, снігознавство та палеогляціологія) – ці дослідники можуть працювати і в містах, вивчаючи зразки в лабораторіях, але, як правило, все їхнє життя — це суцільні експедиції горами та Заполяр’ям.
Умови роботи є досить суворими. Щоб знайти цінну інформацію, часом потрібно пробути кілька місяців на науковій станції або в наметі. Жорстокий мороз, відсутність звичних зручностей і реальний шанс зіткнутися з ведмедем — ось романтика буднів гляціологів.
Їхня робота потрібна, щоб прогнозувати природно-кліматичні ситуації в різних регіонах, аналізувати стан світового океану та вивчати небезпеки, пов’язані з глобальним потеплінням. У північних зонах дослідження допомагають розвивати промисловість: будувати великі виробництва та налагоджувати видобуток корисних копалин.