Часто щоденні новини рясніють заголовками про такі природні явища, як ураган, тайфун чи циклон, що регулярно трапляються у тропічних широтах нашої планети. Вони називаються по-різному залежно від регіону, в якому виникають. Але чи насправді відмінності лише у цьому? Давайте спробуємо розібратися разом.
Отже, ураган – це атмосферний вихор великих розмірів зі швидкістю вітру до 120 км на годину, а в приземному шарі – до 200 км/год, утворюється у північній частині Атлантичного і північно-східній частині Тихого океанів (Американські континенти і Європа). Ураганним назвиається вітер, що має швидкість більшу за 32 м/с.
У північно-західній частині Тихого океану вітри такої сили відомі як тайфуни. У південній частині Тихого та Індійського океанів тропічні шторми називаються циклонами.
Для розвитку урагану зазвичай потрібні наступні п’ять факторів:
- Температура поверхні моря повинна бути не менше 26,5°C на глибині не менше 50 м, щоб атмосфера над ним була достатньо нестабільною, щоб підтримувати конвекцію і грозу.
- Швидке охолодження з висотою дозволяє вивільнити тепло конденсації, що є джерелом енергії урагану.
- Висока вологість, особливо в нижній і середній тропосфері, забезпечує вологу, яка живить ураган.
- Низький рівень зсуву вітру, оскільки високий зсув порушує циркуляцію урагану.
- Урагани формуються на відстані понад 5 градусів широти від екватора, що дозволяє ефекту Коріоліса відхиляти вітри, які дмуть до центру низького тиску, і створювати циркуляцію.
У центрі урагану знаходиться область зануреного повітря, яка називається око шторму або внутрішнє ядро. Погода в оці зазвичай спокійна і безхмарна. Око має круглу форму і може мати діаметр від 2 до 230 миль.
Урагани за своєю дією не поступаються землетрусів. Ураганний вітер руйнує міцні і зносить легкі будівлі, спустошує засіяні поля і валить стовпи ліній електропередачі. Пошкоджує транспортні магістралі і мости, ламає і вириває з корінням дерева. Бували випадки, коли ураганний вітер руйнував дамби і греблі, що призводило до великих повеней, скидав з рейок поїзда, зривав з опор мости, викидав на сушу кораблі.
При ураганах охоплення зони катастрофічних руйнувань досягає декількох сотень кілометрів (іноді тисячі). Триває стихія зазвичай 9-12 днів. Швидкість вітру вимірюється за 12-бальною шкалою Бофорта. Відповідно силі вітру визначаються бал і найменування.
У ЗМІ було багато дискусій про те, чи могла зміна клімату вплинути на силу ураганів Харві, Ірма та Марія у 2017 році. Урагани надзвичайно хаотичні, динамічні і виникають дуже локально, що ускладнює виявлення сигналів зміни клімату в цих особливостях кліматичної системи. Незважаючи на більш ніж 100-річну історію спостережень за ураганами в Атлантичному басейні, не вдалося виявити стійких довгострокових тенденцій у частоті та силі ураганів.
Тим не менш, спостереження показують підвищення температури води у світовому океані, в тому числі в Мексиканській затоці, внаслідок антропогенних змін клімату.
Також відомо, що в теплішій атмосфері збільшується кількість опадів. Очікується, що ці два фактори збільшать інтенсивність і кількість опадів тропічних штормів, коли вони формуються.
Коли тропічні шторми досягають суші, у багатьох випадках відбуваються сильні повені. Екстенсивна міська забудова, що призводить до створення бетонних напівпроникних поверхонь, не дозволяє дощовій воді легко стікати. Натомість це може призвести до посилення повеней.
На інтенсивність повеней після штормових нагонів також може впливати підвищення рівня моря. За останні 100 років рівень світового океану піднявся майже на 20 см через потепління океанічної води і танення льодів на суші в морях.
Тож можемо зробити висновок про те, що інформацію про урагани ми будемо чути частіше.
Джерела, що можуть зацікавити: